Благодійна новірчна вистава «Пригоди у Меджибожі» за мотивами твору М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки»
12 січня о 18.00 у Меджибізькому будинку культури відбулася благодійна новірчна вистава «Пригоди у Меджибожі» за мотивами твору М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки».
Давали виставу актори-аматори: вчителі із школи, бібліотекарі, вчителі із музичної школи.
Дійство розпочалося із пісні «Старий рік минає». Продовженням були сценки вибрані із мюзиклу. Упродовж всієї вистави звучали колядки, щедрівки та народні пісні «Попурі», які виконував увесь колектив.
Дивували своєю майстерністю акторської гри: Оксана – Марія Нігрей, Вакула – Андрій Бєлєуш, подруги Оксани – Лариса Козко, Марина Шрубковська , друг Вакули, запорожець та козак – Денис Слободян, пані Солоха – Людмила Іванова, пан Свербигуз – Галина Недял, чорт – Панасюк Анастасія, Кум Панас – Валерій Гаврилюк, Пан Чуб – Шедловський Олександр, пацюк і голова – Шрубковський Володимир, кумасі-пліткарки – Лілія Слободян, Галина Недял, цариця – Лариса Козко, паж – Олександр Іванов. Постановник вистави – Галина Недял. На завершення прозвучала пісня «Новий рік», яку співали всі учасники разом із глядачами.
Приємним спогадом назавжди залишаться наші репетиції. У нас дуже дружний творчий колектив. Вони запам’яталися мені щирістю і відвертістю наших акторів. Кожен покидав домашні справи, роботу чи навчання і поспішав «шліфувати» роль. У цій виставі багато кумедних сцен і фантастичних подій, які додавали натхнення.
На останній репетиції, коли декорували сцену, ми дещо нервували, але зуміли опанувати себе і приймали спільні рішення щодо спірних питань. Цікаво, що кожен актор у прем’єрний день був значно майстернішим у грі, ніж під час репетицій.
В цій виставі відчувалася частинка душі кожного актора - аматора, які прагнули грати якнайкраще. Особливість цього спектаклю, напевно, у тому, що в грі ми перенеслись в епоху, коли люди не були залежні від інтернету і телебачення, вміли по-справжньому веселитися.
Ми відпочивали від буденності. Між учасниками на сцені завжди було порозуміння, кожен допомагав один одному. Як на мене 
головна мета цієї вистави – подарувати гарний настрій глядачам. І, здається, ми її втілили! Такі дійства гартують людей. Наші старання не були марними. Як доказ – повен зал глядачів.
Завершилося усе бурхливими оплесками, щирими посмішками глядачів та позитивними емоціями. Вистава стала ще одним різдвяним святом, яке принесло глядачам, багато позитивних емоцій.
Під час благодійної вистави було зібрано 1500 гривень, які підуть на встановлення пам’ятника загиблим воїнам в АТО Меджибізької ОТГ.
Нігрей Марія Михайлівна
Методист Меджибізької публічної бібліотеки
