4-ИЙ РІК ВТРАТИ...
Минає четверта річниця з дня загибелі Героя України, одного із її найкращих синів, мужнього Воїна Андрія ХОРИКА – жителя с. Голосків, який поклав життя в перші дні повномасштабного вторгнення росії, захищаючи свою Батьківщину.
Хорик Андрій Васильович народився 27 травня 1998 року в м. Вінниця. Коли виповнилось 5 років з батьками переїхав в с. Голосків Хмельницького району, де пішов в 1 клас. Навчався в Голосківському ліцеї 9 класів. З дев'яти років навчався в музичній школі ім. М. Мозгового в м. Хмельницький по фаху кларнет. Після 9 класу поступив в Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І. Заремби, проте не закінчив навчання. Захоплювався кулінарією, пішов навчатись на кухаря. Хоч і не довчився, проте обожнював готувати і в нього це виходило на найвищому рівні.
Дуже любив читати з раннього дитинства. Збирав різну літературу, мріяв зібрати велику домашню бібліотеку. Книга була для нього найкращим подарунком. Андрій - старший син багатодітної родини, завжди допомагав з меньшими братами і сестрами, допомагав їм в навчанні, був чуйним і турботливим.
Коли прийшла пора строкової служби, підписав контракт. Вважав, ящо служити в армії, то лише на контракті, бо тільки так можна навчитись військовій справі. Йому подобалось служити, захоплено розповідав про навчання, які проходили на різних полігонах, про десантування з парашутом, про навчання з іноземцями, які приїжали, щоб навчати наших воїнів. Мав бажання продовжувати контракт. Не одноразово був в зоні АТО/ООС, але не любив про це розповідати.
Війна застала Андрія на півдні, де він перебував зі своїм підрозділом. Загинув 26 лютого під Новою Каховкою, виконуючи бойове завдання.
Андрія ХОРИКА нагороджено орденом "За мужність 3 ступеню" посмертно. Похований на кладовищі в рідному селі.
Наша громада схиляє голови у скорботі. Ми втратили Героя України — мужнього Захисника, який віддав своє життя за свободу, незалежність і мирне майбутнє нашої держави.
Неможливо знайти слова, які б загоїли біль родини. Неможливо виміряти глибину втрати. Та ми точно знаємо: пам’ять про нього житиме в наших серцях, у кожному прапорі, що майорить над громадою, у кожній молитві за Україну.
Герої не вмирають. Вони стають нашими янголами-охоронцями.
Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України.
Щирі співчуття рідним і близьким. Розділяємо ваш біль.
