ЙОГО ЧЕКАЛИ ВДОМА… СЬОГОДНІ ГРОМАДА ПРОВЕЛА МИКОЛУ ПАСІЧНОГО В ОСТАННЮ ДОРОГУ
Сьогодні Меджибізька громада провела в останню земну дорогу свого земляка, Захисника України — ПАСІЧНОГО Миколу Борисовича.
Микола Борисович народився 19 грудня 1973 року в селі Ставниця у багатодітній родині. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після навчання у Ставницькій та Меджибізькій школах здобув професію тракториста у Голосківському ПТУ. У 1991–1993 роках проходив строкову військову службу.
У мирному житті Микола був працьовитою людиною. Працював охоронником, ковалем, електриком у системі «Хмельницькобленерго». У 1995 році створив сім’ю з дружиною Світланою. Разом вони виховали двох синів — Івана та Олександра. Для родини він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, для близьких — надійною опорою, для односельців — добрим сусідом і щирою людиною.
Та особливе місце у його житті посіла військова служба. У 2014 році Микола став на захист України, півтора року проходив службу в Маріуполі у складі прикордонних військ.
З перших днів повномасштабного вторгнення, 3 березня 2022 року, він знову взяв до рук зброю та став на захист Батьківщини. Службу проходив на території Херсонської, Миколаївської та Донецької областей.
14 лютого 2025 року Микола Пасічний загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Андріївка Донецької області внаслідок мінометного та FPV-дронового обстрілів. Тривалий час рідні, побратими та громада жили в очікуванні звістки про його долю — з 14 лютого 2025 року Микола вважався безвісти зниклим.
Сьогодні очікування завершилося болем прощання.
Він повернувся додому — назавжди.
Микола віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за її свободу, за право своїх дітей та майбутніх поколінь жити на рідній землі.
У скорботі схиляємо голови перед його мужністю та жертовністю.
Висловлюємо щирі співчуття дружині, синам, рідним, близьким, друзям та всім, хто знав і любив Миколу.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України Миколі Пасічному.
Герої не вмирають. Пам’ять про них живе доти, доки живемо ми.
