“Пам’ятай, Україно, патріотів - синів”
Крутянський бій мав значне історичне значення для української державності в 1918 р.: він на чотири дні призупинив рух російських окупантів у напрямку Києва, і цей виграний час дозволив нашим дипломатам підписати Берестейський мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією, який, серед іншого, визнав УНР незалежною, рівноправною державою.
Разом із тим бій під Крутами досі оповитий різними таємницями, загадками та неточностями. Так сталося через брак документів про чисельність військ, перебіг подій, кількість втрат тощо. Тому, головними інформаційними джерелами стали спогади, наповненні живими подробицями, цікавими епізодами, але, вони за своїм похдженням є досить суб'єктивними, і тому, не надійними.
Також далася взнаки тривала заборона цієї теми в радянській Україні. Спомини учасників подій та публіцистичні розвідки публікувалися виключно в емігрантських закордонних виданнях. З настанням незалежності України ці матеріали почали передруковувати у нас без критичного до них ставлення.
Герої Крут - це надзвичайно памятна сторінка історії України. Тому, їх часто порівнюють із 300 спартанцями під Фермопілами. Таке влучне порівняння призвело до того, що згодом склалося уявлення, ніби 29 січня 1918 року озброєним більшовикам протистояли 300 студентів, і всі вони загинули. Самі ж Крути почали називати (і досі називають) "українськими Фермопілами".
Насправді на залізничній станції Крути із студентами були досвідчені військові, і, тому, втрати з української сторони склали близько 20 осіб (ще 29 потрапили в полон, і були розстріляні), натомість втрати більшовиків були набагато більшими - більше 300 загиблих.
Також, ймовірно, у бою під Крутами загинув Микола Бублик, який народився у Меджибожі в 1900 р. в родині подільських інтелігентів – мати була вчителькою, а батько – лікарем. Він вчився у військовій школі, коли розпочалися події Української національної революції 1917-1921 рр. І лише 10 років тому з’явилися відомості, що мати героя - Анна Іванівна Бублик їздила в ті дні до Києва на опізнання тіла, разом із родичами інших героїв, які також розпізнавали своїх близьких у вагонах, що стояли на залізниці. Тіла було так понівечено й спотворено, що важко було й впізнати. Однак, Анна Іванівна таки побачила свого сина. Востаннє...
29 січня 2018 року о 13:30 год. в приміщенні Меджибізької ЗОШ І-ІІІ ст. відбулася літературно – музична композиція пам’яті героїв Крут “Пам’ятай, Україно, патріотів - синів”. На заході виступили діти Меджибізької ЗОШ І-ІІІ ст.
та запрошені гості: Леськів Ірина Ярославівна - провідний науковий співробітник Державного історико - культурного заповідника “Межибіж”,
Щур Сергій Анатолійович - кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму
та секретар селищної ради Бацевич Валентина Борисівна.