Відкриття меморіальної дошки Сабодана Віктора Маркіяновича
23 листопада 2016 року на базі Меджибізької ЗОШ I-III ст. з нагоди вісімдесят першої річниці з Дня народження Сабодана 
Віктора Маркіяновича, за сприяння дирекції школи, митрофорного протоієрея Віталія, благодійної організації «Фонд родини Кольгофер» та громадськості Меджибожа вшановано пам'ять цієї великої духовної людини мармуровою меморіальною дошкою, на згадку майбутнім поколінням та, як знак шани до земляка.
Митрополит Володимир (в миру Віктор Маркіянович Сабодан) народився 23 листопада 1935 року в селі Марківці, Летичівського району, Хмельницької області. Був єпископом Російської церкви; з 1992 по 2014 роки був Предстоятелем Української Православної Церкви з титулом Митрополит Київський і всієї України; постійний член Священного Синоду Московського Патріархату.
За своє життя був удостоєний звання Героя України з врученням Ордена держави, Нагороджений Орденом Свободи, Орденом князя Ярослава Мудрого та церковними відзнаками.
Віра для митрополита Володимира - це щось невидиме, вона допомагає знайти орієнтири в житті, на неї і треба покладатися. 
За нею йдуть любов і надія. Адже дуже глибокі відносини між Богом і людиною.
У 2009 році, коли помер патріарх Алексій II, на помісному соборі в Москві вибрали митрополита Київського Володимира, але він зняв свою кандидатуру, відказавши з цього приводу і пояснив відмову тим, що хоче померти на Київській кафедрі і перед Богом постати 121-м митрополитом Київським, а не лише 16-м патріархом Московським.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир був талановитим церковним діячем, педагогом, адміністратором, дипломатом, та ученою людиною, у якої били щирі почуття, широка і тепла душа, вічні зв’язки з рідною домівкою.
Завітали на захід, щоб вшанувати пам'ять про Митрополита: Демків М. А. селищний голова Меджибізької ОТГ, Крутоуз М. Т голова Летичівської районної ради, Юрій Туровець представник БО «Фонд родини Кольгофер», Остапова Н.П. заступник селищного голови з гуманітарних питань, Глядченко К. А. Каченюк А.С. спеціалісти відділу освіти, молоді і спорту, культури і туризму , Добровольська М. І. директор музею «Православне Поділля», а ще було запрошено однокласниць Володимира Сабодана, які розповіли, яким він був замолоду.
А також, духовенство: митрофорний протоієрей Віталій настоятель Миколаєвського храму, клірики Свято-Покровського кафедрального собору міста Хмельницького Архімандрит Даніїл Тарнавский, Протодиакон Ростислав Ясиновский, отець Ілларій настоятель храму Іоанна Богослова , отець Андрій настоятель храму Косьми і Деміана, які помолилися та урочисто посвятили меморіальну дошку.
Після завершення мітингу, усіх запросили до актової зали на урок пам’яті «Від школи до вершин духовності»! Колектив вчителів із учнями Меджибізької школи підготували усім чудовий захід, який залишився у кожного у душі.
Тут була і книжкова виставка, і інсценізація притчі талановитими дітками, і декламування віршів написаних самим 
Митрополитом. Коли читаєш його поезії, то здається, тебе немає, а є тільки світ – великий, вічний, в якому і твоя Україна, і хата твоя. Багато віршів покладено на музику. Є пісні, настільки знайомі слухачеві, що нерідко їх вважають народними, іноді навіть гадки не маючи, хто є їх автором. Кохання надихнуло молодого Володимира на створення пісні «Ромашка», яку знає і співає увесь слов’янський світ.
«Нехай допомагає Бог вашій справі. Усім вам бажаю постійно зростати й зміцнюватися у вірі. У нашому складному світі нам бажаю виконувати заповідь апостола: «Завжди радуйтеся. Безперестанно моліться. За все дякуйте». Ми живемо і будемо жити, бо маємо в серці те що не вмирає – віру у Бога. І Бог миру буде з усіма нами». (Володимир Сабодан)
Нігрей М.М.
