Заходи з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
15 лютого в Летичеві, з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, відбулись заходи, які розпочалися ходою до Меморіалу загиблих героїв за Незалежність України, меморіалу Слави загиблим воїнам у роки Другої світової війни та пам’ятника загиблим воїнам в Афганістані. До їх підніжжя воїни-інтернаціоналісти, родичі загиблих, керівництво Летичівської та Меджибізької громад поклали корзини з живими квітами та вінки.
Двадцять вісім років тому, 15 лютого 1989 року, закінчилася одна із трагічних воїн другої половини ХХ століття – війна в Афганістані.
Рішення ввести радянські війська до Афганістану ухвалено 12 грудня 1979 року. Офіційна мета введення була — запобігти загрозі іноземного військового втручання.
У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або «душмани») — з іншого.
Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року - 3340 днів (дев’ять років, один місяць, дев’ятнадцять днів).
Виведення радянських військ з Афганістану почалося 15 травня 1988 року, відповідно до укладених в квітні 1988 року Женевських угод про політичне врегулювання становища навколо ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в дев'ятимісячний термін, тобто до 15 лютого наступного року.
Кожен четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, — наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, — українець.
Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.
