Шість років тому не стало Віталія Крижака
Шістть років тому в Требухівці надійшла страшна звістка - про загибель старшого солдата Віталія Крижака. Він віддав найдорожче - своє життя, захищаючи незалежність нашої країни на Сході.
У день загибелі бійця, 26 листопада в Меджибізькій ОТГ з ініціативи протоієрея Петра Леськіва було проведено панахиду на могилі, де спочиває захисник України. Присутні вшанували пам'ять загиблого та поклали квіти до його могили.
Допоки люди пам’ятатимуть про своїх захисників, шануватимуть та берегтимуть спогади, доти Україна буде сильною. Адже лише усвідомивши їхню відвагу та патріотизм, можна зрозуміти, що це найкращі та найхоробріші із людей України.
Україна — це наша земля, рідний край, наша країна з мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими, талановитими людьми. Багата історія нашої держави на славетні імена та героїчні події. На шляху до незалежності український народ часто втрачав своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку за майбутнє нашої держави є і учасники операції об’єднаних сил антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
У 2014 році тисячі простих українців стали солдатами свого народу. Звичайні мирні люди. Інтелігентні, жартівливі, люблячі. Студенти, інженери, водії, вчителі, колишні військові, безробітні… Кожен із них мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Вони, як колись герої Крут, не вагаючись свідомо вирішили йти до кінця, лиш би бути вільними, лиш би самим мати змогу розпоряджатися своїм майбутнім, лиш би захистити Україну…
За заповітну споконвіку мрію українського народу відважні воїни платять надвисоку ціну — власне життя.
Святою повинністю є вшанування пам'яті військовослужбовця, який гідно виконав військовий обов’язок із захисту незалежності, територіальної цілісності та суверенності України.
Меджибіжчина розділяє біль втрати родини загиблого воїна та завжди пам’ятатиме свого земляка, який віддав життя, захищаючи незалежність і цілісність України. Адже Герої не вмирають! Вони назавжди у наших серцях! Їхні душі героїчним жовто-блакитним полум’ям горять!
