Виховання бабусею та дідусем
На прийом до служби у справах дітей Медибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області систематично звертаються бабусі та дідусі із запитаннями: чи мають вони право приймати участь у вихованні внуків, правнуків, якщо батьки дітей забороняють їм це робити та яким чином можна офіційно встановити дні спілкувань з внуками.
Говорячи про дане питання варто зазначити, що одним із найважливіших прав дитини є її право на сімейне виховання, яке включає в себе також право на спілкування з іншими членами сім'ї, зокрема, дідом, бабою, прадідом, прабабою.
Сімейним кодексом України чітко визначено норму закону, а саме ст. 257, яка вказує на права діда, баби, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків та на взяття участі у їх вихованні.
Якщо ж для батьків виховання дітей є їх прямим обов’язком, то для діда і баби – це не обов’язок, а право. Перешкоджати у здійсненні цього права бабі та діду не можуть ні батьки, ні інші особи з якими проживає дитина.
Реалізація цього права абсолютно не залежить від взаємовідносин, які склались між батьками дітей. Навіть, якщо батьки дітей розлучені, не проживають разом та не спілкуються між собою, це не повинно впливати на право діда і баби бачитись зі своїми внуками та проводити разом з ними час.
Варто зауважити, що не мають права перешкоджати у спілкуванні з внуками, правнуками й особи, які виховують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, опікуни та піклувальники.
Проте, якщо такі перешкоди чиняться, то баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Суд визначає способи участі баби і діда, прабаби і прадіда у вихованні дитини. Це можуть бути періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання баби і діда, тощо. Крім того, суд у своєму рішенні визначає місце та час спілкування баби, діда (прабаби, прадіда) зі своїми внуками (правнуками).
Рішення суду з даного питання виноситься з урахуванням письмового висновку органу опіки та піклування та думку представника органу опіки та піклування, який приймає участь у судовому засіданні.
До речі, суд з урахуванням віку та стану здоров’я дитини має право вислухати її думку щодо заявленого позову. Думка дитини не стане вирішальною, проте, може вплинути на остаточне судове рішення. Після досягнення дитиною 14 років, вона сама вирішує свою участь у спілкуванні з дідом, бабою, прадідом, прабабою.