ЗУСТРІЛИ ГЕРОЯ, ЯКИЙ СТОЯВ ЗА УКРАЇНУ
Сьогодні Меджибізька громада з глибоким сумом і щирою вдячністю провела в останню путь свого Захисника — Олександра МАРУЩАКА, воїна Збройних Сил України, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.
Олександр народився 20 січня 1985 року в селі Ставниця Летичівського району Хмельницької області. Саме тут пройшли його дитинство й юність — серед рідної землі, родини та справжніх життєвих цінностей.
Навчався у Голосківському професійно-технічному училищі. Був працьовитим, відповідальним, не боявся труднощів і завжди чесно ставився до справи. Певний час працював у Польщі, дбаючи про добробут своєї сім’ї. Згодом зі всією родиною переїхав до міста Нетішин.
Для своєї родини Олександр був люблячим чоловіком і турботливим батьком. У нього залишилися дружина та донька — ті, для кого він був надійною опорою, захистом і безмежною любов’ю. Для матері — добрим і уважним сином, для брата — підтримкою, для друзів — щирим і надійним товаришем.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Олександр не залишився осторонь. Без гучних слів він повернувся в Україну, щоб стати на захист Батьківщини. Спочатку ніс службу у лавах територіальної оборони міста Нетішин, у квітні 2023 року пройшов військове навчання, а згодом став до лав Збройних Сил України.
15 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Стариця Чугуївського району Харківської області Олександр зник безвісти. Рідні довгий час жили вірою й надією, молилися та чекали. На жаль, згодом стало відомо про його загибель.
Вся Меджибізька громада висловлює щирі та глибокі співчуття родині загиблого Захисника. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі разом із вами. Нехай пам’ять про Олександра, його любов, мужність і світло, яке він залишив після себе, стане для вас опорою у ці важкі дні. Громада поруч із вами — у молитві, підтримці та вдячності.
Вічна пам’ять Герою!
