Троїцький костел у Меджибожі
Пам’ятка архітектури національного значення – Свято-Троїцький костел XVІІ ст.
Засновником і фундатором Троїцького костелу був власник Меджибожа Адам Ієронім Сенявський. Будівництво костелу розпочалося у 1600 р. і було завершене у 1632 р.
Храм мав 10 вівтарів, в центральному знаходився великий образ роботи знаменитого художника Марчелло Бачареллі (1731-1818 рр.), який зображував святих Рафаїла, Єроніма, Миколу та Адама. У верхній частині вівтаря знаходився герб родини Сенявських - “Леліва”. 
В 1812 р. новий власник Меджибожа князь Адам Єжи Чарторийський збудував біля храму 2-ярусну надбрамну дзвіницю і заклав фонд для утримання 12 убогих. При костелі діяла двокласна парафіяльна школа. 
Храм діяв до 1929 року, поки не був закритий радянською владою. Під час Другої світової війни зазнав пожежі і частково втратив покриття на даху (металева бляха). Дзвіниця втратила дах і пізніше була повністю розібрана на будівельні матеріали. В 1962 р., під час чергової державної антирелігійної кампанії, аварійний костел було підірвано і частково розібрано на каміння. На сьогоднішній день храм представляє собою руїни: збереглись зовнішні стіни, склепіння вівтарної частини, підвали.
Будівля потребує здійснення негайних протиаварійних заходів. Костел розташовано на схилі пагорба, який укріплено з різних боків кам'яними підпірними стінами і огорожею. Був однією з локальних домінант історичного центру містечка. Кам'яний (з незначним включенням цегли), однонавовий, хрестовий в плані (вівтар, південний та північний рукави - п'ятигранні). Побудований в стилі бароко з елементами готики. Із заходу примикає прямокутний об'єм притвору. Перекриття були склепінчастими, високий дах по дерев'яним кроквам, на перехресті трансепту з головною навою розташовувалась сигнатурка (маківка на восьмигранному дерев’яному барабані). Головний фасад завершувався бароковим фронтоном з трикутним завершенням. У вівтарній частині збереглись високі стрілчасті вікна і елементи ліпнини в інтер’єрі, на головному фасаді частково – бароковий портал головного входу.
Фото взято із колекції світлин з наукових експедицій, що проводились у 1910-х–поч. 1930-х рр. Харківським музеєм українського мистецтва і округовою інспекцією охорони пам’яток під керівництвом Стефана Таранушенка і Павла Жолтовського. Протягом цих років було об’їжджено сотні населених пунктів тодішньої УСРР та суміжних українських етнічних земель, що відійшли до РСФСР, зроблено тисячі фотографій, замальовок та обмірів пам’яток архітектури і мистецтва: церков, костьолів, синагог, палац, хат та декоративно-ужиткових предметів.
Читайте також про: Успенська церква у Меджибожі
Гребля і млини стародавнього Меджибожа
Як розбудовувався Меджибіж у 1940-1950-х роках. За матеріалами преси
