Україна святкує день народження Кобзаря - Тараса Шевченка!
Сьогодні день народження Тараса Шевченка, українського поета, художника, мислителя.
18 квітня 1840 р. з'явилася його перша збірка поезій – «Кобзар» - подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й у самосвідомості українського народу. Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, покрученим від важкої праці пальцем, вчився читати. Вуста старанно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявала істина – «Борітеся – поборете!» Його вчили напам’ять. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники. Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях.
Не кожен населений пункт може похвалитися, що його відвідував великий Геній українського народу. А Меджибіж - може. У 1846 р. Тарас Шевченко у складі Київської археографічної комісії перебував на Поділлі. Так, подільський архієпископ 2 жовтня надіслав київському генерал-губернатору повідомлення про те, що він розпорядився сприяти Тарасу Шевченку в його археографічній роботі. Подільський губернатор 7 жовтня повідомив про надання допомоги з боку адміністрації губернії. Враження від перебування на Поділлі відбилися у деяких пізніших творах Великого Кобзаря. Передусім, в поемі "Варнак" та в однойменній повісті, в яких прототипом головного героя вважають Кармелюка.
З Кам’янця-Подільського Шевченко повертався до Києва, їхав поштовим трактом Ярмолинці - Проскурів - Меджибіж - Летичів - Новокостянтинів - Хмільник - Бердичів - Житомир. В пам'ять про перебування Шевченка в Меджибожі на Лицарській вежі встановлена меморіальна плита.
