77-а річниця визволення Требухівців від німецько-фашистських загарбників
Цього дня ми вклоняємося перед подвигом односельців, які мужньо боролися за свободу.
Коротка інформаційна довідка про той час:
Німеччина напала на Радянський Союз 22 червня 1941 р., а вже до середини липня вони з’явилися у Требухівцях. На території костелу у Меджибожі було влаштовано концентраційний табір, куди доправляли полонених червоноармійців. Господарських об'єктів німці не руйнували. Навпаки, вони відновили роботу плодоконсервного заводу, а також колгоспу. Використовуючи місцеві кадри, вони налагодили зв’язок, а також роботу банку, що знаходився у Меджибожі.
Була у селі і комендатура, був і поліційний відділок. Поліцаями служили місцеві жителі. Зокрема в поліції служив О.І.Кокора, підпільник з відомої групи Замрія (за іншими даними, він належав до націоналістичного підпілля). Його будинок ще два роки тому стояв на теперішній вулиці Богдана Хмельницького.
Якусь дещицю довідуємося зі спогадів нині покійного Василя Васильовича Шинкарука, який розповідав, як восени 1942 р. в хату до Кобець Марії, у якої вечорами збирався гурт требуховецької молоді, одного разу завітав хлопець з Голоскова, який назвався Анатолієм. Цей Анатолій завів мову з присутніми про Україну. Отримавши схвальні відгуки чи, можливо, словесну підтримку, він наступного разу приніс в компанію український синьо-жовтий прапор, а згодом навчив присутніх співати гімн “Ще не вмерла Україна”. Щоб перегорнути цю героїчну, але й трагічну сторінку історії села, залишається назвати імена заарештованих. Ось вони:
Лукашенко Іван Федорович, Лукашенко Мефодій Никифорович, Садовський Петро Павлович, Гірчак Павло Дмитрович, Котик Степан, Дядик Захарко Маркович, Рудий Кіндрат, Свистун Григорко, Гарник Назар, Поштар (ім’я не відомо). Визволені від німців Требухівці були 23 березня 1944 року.
Підготовлено за матеріалами книги "Нарис історії села Требухівці"
/ Пономар В’ячеслав Володимирович,
Летичів, 2014. - 38 с.
