Меджибізька громада

Хмельницька область Хмельницький район

27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Дата: 27.01.2022 14:18
Кількість переглядів: 262

Сьогодні день пам’яті жертв однієї з найвідоміших та все ще не до кінця осмисленої трагедії ХХ століття – спроби знищення нацистами єврейського народу – Голокосту. Ця дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. 

З грецької мови слово «голокост» перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території колишнього Радянського Союзу відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах, які за примусом нацистів копали  військовополонені, місцеве населення чи самі жертви. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.

1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження». З 2012 року Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії разом з усією світовою спільнотою.

Люди мають знати про переломні та трагічні моменти в історії, адже тільки усвідомлюючи минуле, можна розраховувати на мир та єдність у майбутньому. Пам’ять про найтяжчий гріх і злочин – проти людяності – повинна жити заради того, щоб більше ніколи знову не повторилися подібні трагедії, які прокотилися Україною й світом у минулому столітті.

Одна з найбільших трагедій ХХ ст. не оминула й тодішнє містечко Меджибіж. Восени 1942 та навесні 1943 рр. відбувалися масові розстріли єврейського населення. Під Летичевом було розстріляно більше семи тисяч чоловік, а біля Меджибожа - близько трьох тисяч людей похилого віку, жінок і дітей.

      У Меджибожі євреїв-чоловіків примусово відправляли на земляні роботи, при чому вони мали копати землю руками, працюючи під ударами нагайок. Людей старшого віку змушували лягати обличчям до землі, а по їх спинах ходили наглядачі. Згодом було видано наказ про конфіскацію майна євреїв. Навколо Банної вулиці було створено гетто, оточене високою огорожею з колючим дротом. Євреїв заселяли в будинках по 15-20 чоловік в кімнаті, забороняли виходити за межі гетто. На сім`ю із 6 чоловік видавали по 100 грамів хліба на день, люди помирали від голоду та тифу.

        22 вересня 1942 р. поліцаї та гестапівці оточили гетто та зібрали євреїв на базарній площі. Молодих відокремили, деяких потім перевели до концентраційного табору в Летичеві. Всім іншим повідомили, щоб зібралися з речами для відправки в тил на роботи. Деякі люди сподівалися, що їх відправлять на будівництво якогось об`єкта, або в гіршому випадку в концтабір, але, їх повели за Меджибіж по дорозі на с. Русанівці та біля яру розстріляли.

       Розстрілювали групами, мертві і ще живі падали на раніше розстріляних. Випадковими свідками тих вбивств були молоді хлопці, що заховалися на деревах. Вони і розповіли пізніше про ті жахливі події, що відбувалися в ярах за Меджибожем.

      На місці розстрілу людей у 1967 р. був встановлений пам`ятник. Кошти на його встановлення збирали євреї-уродженці Меджибожа, частину грошей передали грузинські євреї. Огорожа навколо обеліска та братських могил, табличка з написом на івриті були встановлені на межі ХХ-ХХІ ст.

З нагоди вшанування пам’яті жертв Голокосту селищний голова Олександр ТКАЧ, секретар селищної ради Валентина БАЦЕВИЧ та спеціаліст відділу освіти, молоді, спорту, культур і туризму Яна ТРАЧУК взяли участь у покладанні квітів до пам’ятника – Жертвам Голокосту.

    

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь