Відкриття пам'ятної плити Тарасу Климентійовичу Пожарському
Випробування, які випали на долю нашого народу тепер – не перші. По українцях за час їхнього життя на цій землі історія прокотила не один каток. І якщо ми сьогодні ще не знищені, якщо ми ще живемо на своїй землі, то це не в останню чергу завдяки тим, хто робив, що тільки міг, для того, щоб народ наш жив. Історичні обставини, в яких ми перебуваємо нині,змушують нас пам’ятати про тих, на чиїх плечах тримається наш спокій, можливість жити і працювати.
Ми повинні пам’ятати і розповідати наступному поколінню про тих, хто в складний час тоталітаризму зберіг свою людяність. Саме одним з таких правдолюбів був Тарас Климентійович Пожарський – голова колгоспу в селі Требухівці в 1933-1941 роках.
22 червня 2022 року відбулося відкриття пам’ятної плити Тарасу Климентійовичу Пожарському в селі Требухівці біля Требуховецького церковного храму Іоанна Богослова.
Розпочалося відкриття пам’ятної плити гімном України. Вшанували пам`ять загиблих воїнів, які віддали життя, гідність за свободу нашої держави. На мітингу були присутні працівники Меджибізької селищної ради на чолі із селищним головою Олександром Ткачем, отець Іларій - настоятель Требуховецького храму Івана Богослава та небайдужі односельчани.
«Завжди серед нас знаходились люди, герої, які ставали на захист своєї держави та захист свого народу і саме одним з таких був Тарас Климентійович Пожарський. Він жив у важкі часи колективізації і голодомору. З 1933 року був призначений головою колгоспу в селі Требухівці. Колгоспи були створені не задля підвищення заможності селян, а для того щоб вирішувати завдання державні та політичні. Ставши до посади цей чоловік не почав виконувати бездумно накази влади, а продовжував думати за своїх громадян. Завдяки його правильним управлінським рішенням на той час було врятовано від голодної смерті сотні людей. Це була духовно багата людина, свідком чого є храм біля якого ми сьогодні зібралися. Завдяки прийнятому рішенню Тараса Климентійовича, перетворивши храм на комору для зерна, перед приїздом радянської районної делегації, дало можливість зберегти його від руйнування і знищення, що дало можливість сьогодні проводити церковну службу. Радянська влада в своїх кращих традиціях відзначила цю людину і він був кваліфікований як ворог народу, але як свідомий чоловік, батько шістьох дітей, щоб убезпечити свою родину від знущань і поневірянь, приймає рішення добровільно піти з життя, тим самим захистивши свою родину. Ми повинні пам’ятати цього чоловіка і шанувати те, що його справа живе і сьогодні, ми це бачимо по тому, що в умовах війни в якій ми зараз перебуваємо, вся наша громада і вся Україна згуртувалися задля підтримки наших захисників та захисниць. Кожен допомагає тим, чим може: продуктовими наборами, одягом, добрим словом, це говорить про те , що ми дійсно проявили себе як нація, народ, який бореться за свою незалежність і про це говорить вже увесь світ. Тому ми завжди будемо шанувати пам’ять про своїх героїв!» - відзначив селищний голова Олександр Ткач.
Право перерізати стрічку і відкрити пам’ятну плиту було надано нащадкам Тараса Климентійовича: онуку Пожарському Василю Миколайовичу та правнуку Шушпану Максиму Олександровичу.
Після чого відбулося освячення пам’ятної плити настоятелем Требуховецького храму Іоанна Богослова отцем Іларієм.
Ми повинні знати і цінувати свою історію адже тільки той народ, який шанує і вчить своє минуле має право на майбутнє . У ці дні, коли наша країна переживає колосальне випробування, коли на карту поставлено саме його існування держави, ми знаходимо у собі сили жити і боротися. Але і не забуваємо про тих, завдяки кому ми змогли вижити у важкі часи в минулому. Тому ми культивуємо ці цінності тепер, єднаємося навколо них, сподіваємося і віримо, що з їх допомогою вистоїмо, переможемо і будемо жити завжди. Слава Україні! Героям Слава!
