Меджибізька громада

Хмельницька область, Летичівський район

Ринкова площа стародавнього Меджибожа

Дата: 01.01.2020 15:16
Кількість переглядів: 878

Площа Ринок – адміністративний, торгівельний, сакральний і громадський осередок Меджибожа. Інвентар Меджибізької волості 1717 р. зафіксував наявність в центрі Меджибожа ратуші та площі Ринок. Тоді місцеве самоврядування діяло на основі магдебурзького права. Королівській привілей на магдебурзьке право Меджибіж отримав у 1593 р.

Ратуша (торгові ряди). Вигляд з сучасної вул. Пушкіна. Фото 1930 р.

 

На початку XVІІІ ст. на ринку розташовувалось 76 дерев'яних крамниць. Свій ринок мала і Слобідка (розташовувала приблизно на місці сучасного Нового плану). Наприкінці століття структура Старого міста набула чітких форм: забудова вулиць стала щільною, сформовалися квартали навколо площі Ринок. Водночас, ярмаркова площа (в районі школи та перехрестя вулиць Замкової і Ринкової) ще не мала чітких меж і була забудована без чіткого планування.  

 

Площа Ринок мала прямокутні межі (200 х 400 м). Центром ринкового ансамблю стала будівля Торгових рядів з ратушею, за якими розташовувались магазини, склади, трактири, шинки, майстерні та лавки. В документах збереглися згадки про торгівельну спеціалізацію меджибізького купецтва (переважно єврейського): шкіри, тканини, капелюхи, віск, горілка, килими, вовна, хутро, крупи, сухофрукти, солена риба, а також худоба, яку переганяли на продаж. Єврейська община Меджибожа була у цей період найбільшою на Поділлі.

Ратуша (торгові ряди). Південний (зліва) та східний корпуси. Фото 1930 р.

 

Головна площа міста по периметру була забудована 1-2-х поверховими будинками. Троїцький костел з дзвіницею примикали до торгової площі зі східної сторони. На планах Меджибожа 1843-1847 рр. видно сформовану сучасну сітку вулиць з межами кварталів і двох прямокутних площ: “Ринок” і “Ярмаркова”. На сьогоднішній день колишня площа Ринок частково втратила архітектурно-просторову композицію: зруйновано ратушу і частину корпусів Торгових рядів та більшість історичної забудови по периметру площі.

 

 

Житлова забудова площі Ринок та Ратуша

Будівлі споруджені наприкінці XIX – середині XX ст. знаходяться переважно в центральній частині містечка. Так звані торгові ряди (гостинний двір, ратуша) мають статус щойно виявленого об’єкту культурної спадщини. На сьогодні найбільше автентичних рис зберегла будівля вздовж вул. Замкової. Західний корпус - фактично руїна. Житлова забудова колишньої площі Ринок представлена трьома будинками, які також мають статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Всі споруди примикають одна до одної.

Вигляд сучасної вул. Пушкіна. Фото 1930-х рр.

 

Вперше 2-поверхова будівля на площі Ринок показана на плані 1677 р. і підписана як магістрат. На плані міста 1769 р. накреслено вже чотири видовжені окремі будівлі, які формують симетричний прямокутник. У середині XVIII ст. торгові ряди були реконструйовані. Плани середини ХІХ ст. зображають вже майже замкнену споруду - Гостинний двір з прямокутним внутрішнім двором (проїзд показано з західної сторони).

Вигляд сучасної вул. Замкової. Фото 1908 р.

 

Перші поверхи займали крамниці і майстерні, приміщення заїжджого двору, синагога і бейт-мідраш. На другому поверсі розміщувалась військова поліція, етапні приміщення, аптека, шинок (в ярмаркові дні тут відбувались театральні вистави). В радянські часи тут розташовувались органи місцевої влади, шкільна майстерня, міська бібліотека.

Ратуша (торгові ряди). Фото 1930 р.

 

На фотографіях 1930 р. видно головний фасад зі сторони вул. Пушкіна. Його було розділено виступаючим центральним ризалітом на три рівні частини. По осі симетрії розміщувався проїзд у внутрішній двір. На першому поверсі знаходились широкі ворота або вікна з лучковими перемичками, на другому – невеликі вікна без декору. Наріжні кути були виділені рустом на висоту підвіконного профілю 2 поверху. Схожий фасад мала і західна частина Торгових рядів.  

Вулиця Замкова (?). Фото 1930 р.

 

Зберігся північний корпус колишніх Торгових рядів. Цегляна, двохповерхова споруда, з вальмовим дахом (покриття - шифер). Видовжений головний фасад на 20 осей прорізів (по 2 поверху) виходить на вул. Замкову. Більша частина прорізів 1 поверху закладена під час реконструкції, існуючі частково не співвідносяться з верхніми. З декору частково збереглись лише лопатки на другому поверсі. Частина приміщень має склепіння. По фасаду стіну підпирають два контрфорси.

Загальний вигляд на історичний ареал Меджибожа.

 

 

Фото взято із колекції світлин з наукових експедицій, що проводились у 1910-х–поч. 1930-х рр. Харківським музеєм українського мистецтва і округовою інспекцією охорони пам’яток під керівництвом Стефана Таранушенка і Павла Жолтовського. Протягом цих років було об’їжджено сотні населених пунктів тодішньої УСРР та суміжних українських етнічних земель, що відійшли до РСФСР, зроблено тисячі фотографій, замальовок та обмірів пам’яток архітектури і мистецтва: церков, костьолів, синагог, палац, хат та декоративно-ужиткових предметів.

Читайте також про: Успенська церква у Меджибожі

Троїцький костел у Меджибожі

Як розбудовувався Меджибіж у 1940-1950-х роках. За матеріалами преси

Будинок ксьондза (плебанія) (XVIІ-XVIІІ ст.)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь